Девід Гарві – відомий і видатний вчений, основоположник сучасної географії, який став ключовою фігурою у розвитку цієї дисципліни. Він працював багато років над такими сферами як географія, соціологія, політика економіка та урбаністика. Але здобула широку популярність Гарві завдяки своїм марксистським аналізам, які акцентували увагу на міській географії і також поширювалася на економіку у ширшому значенні. Крім цього, Гарві є заслуженим професором антропології та географії Міського університету Нью-Йорка. Далі на new-york.name.
Ранні роки майбутнього новатора
Майбутній новатор народився в Англії, у графстві Кент у 1935 році. Свої перші кроки у науки Гарві зробив також в Англії. Зокрема, він навчався у коледжі Святого Іоанна у Кембриджі. Там же здобув докторський ступінь географії. Його більш ранні дослідження базувалися на кількісній революції, русі, який акцентував увагу на використанні математичних моделей та статистики в географічних дослідженнях. Але по-справжньому знаменитим Гарві став завдяки своїм дослідженням та переходу до марксистської теорії, а також критичної соціальної теорії. Ця робота дозволила піднятися Гарві на новий рівень у кар’єрі і назавжди змінити уявлення сучасної географії.
Активний період його роботи в галузі вивчення марксистської теорії географії ознаменував значний перехід від описових підходів до більш аналітичних, суворих з наукового погляду методів. Робота Гарві була зосереджена на просторовій науці, використовуючи кількісні методи розуміння просторових закономірностей і процесів. Одне з перших його напрацювань під назвою “Пояснення в географії”, опубліковане у 1969 році пропагувало застосування наукових принципів в географічних дослідженнях, позиціонуючи географію як більш емпіричну і об’єктивну науку.
Як Гарві потрапив до Нью-Йорка?
Дослідницька робота та кар’єра Гарві зрештою привела його до США. Туди він перебрався ще в 1970-х роках, коли переводився з Брістольського університету в Університет Джонса Гопкінса, що в Балтіморі. Працюючи саме в цьому університеті, на території США Гарві зайняв центральне місце в новій галузі радикальної та марксистської географії. А Балтімор тоді виявився неймовірно підходящим місцем для його роботи, адже у 1970-х роках такі проблеми як несправедливість, расизм та експлуатація були неймовірно відчутні, можливо навіть більше, ніж у Великій Британії.
Ще однією визначною подією для роботи Гарві на території США було створення журналу під назвою “Antipode” в Університеті Кларка. Саме Гарві став одним із перших його авторів. Крім того, регулярні зустрічі Бостонської асоціації американських географів стали знаковим поворотом у кар’єрі Гарві, оскільки він зміг порушити традиційний підхід своїх колег до цієї науки. Зокрема, він виступав за створення “революційної теорії”, теорії, “підтвердженої революційною практикою”.
Не менш продуктивними для Гарві були й 1980-ті роки. Зокрема, за цей період він опублікував безліч наукових статей та напрацювань. Серед усіх, на особливу увагу заслуговують: “Межі капіталу”, видана у 1982 році, в якій Гарві розвиває радикальний географічний аналіз капіталізму; “Стан постмодерну”, видана у 1989 році, в якій викладена матеріалістична критика постмодерністських ідей і аргументів, що передбачають, що вони насправді виникають із розбіжностей усередині самого капіталізму.
У 1990-х роках Гарві повернувся до рідної Англії, де більшу частину свого часу проводив як доповідач. Також він був науковим співробітником Мілібенда у Лондонській школі економіки. Крім цього, Гарві не забував про свою наукову та видавничу діяльність та активно продовжував писати. Таким чином у 1996 році у світ вийшла його чергова наукова робота під назвою “Справедливість, природа та географія відмінностей”, в якій першорядне значення приділялося соціальній та екологічній справедливості.
Тільки на початку 21 століття Гарві знову повернувся на територію США, і у 2001 році осів у Нью-Йорку. Там він почав працювати в Міському університеті Нью-Йорка як заслужений професор, а потім перейшов на кафедру антропології.
Перехід до марксистської географії
Незважаючи на свою ранню підтримку кількісних методів, Гарві все більше розчаровувався в їхній обмеженості у розвʼязання проблем соціальної нерівності та несправедливості. Соціальні потрясіння та політичні рухи кінця 1960-х – початку 1970-х років спонукали його вивчити критичніші підходи. Тому знайомство Гарві з марксистською теорією стало поворотним моментом у його кар’єрі. Він почав вивчати, як капіталізм та властиві йому розбіжності формують міське середовище та просторові відносини. То справді був досить незвичайний підхід до географії як до науки.
Його новаторська робота під назвою “Соціальна справедливість та місто” відобразила цей перехід. У ній Гарві розкритикував традиційні теорії міста і представив марксистську точку зору, стверджуючи, що урбанізація та просторове планування фундаментально пов’язані з капіталістичними процесами. Ця робота заклала основу критичної географії – галузі, яка вивчає соціально-політичні та економічні аспекти географічних явищ.
Наукові дослідження Гарві мали величезний вплив на міську географію. Його аналіз урбанізації, особливо через призму марксизму, дозволив критично поринути у динаміку міських просторів. Гарві досліджував роль урбанізації у накопиченні капіталу, і наголосив на важливості просторових стратегій, що використовуються капіталістами для подолання економічних криз у містах. Він стверджував, що міські простори – це не просто пасивне тло, а активні компоненти процесу накопичення капіталу.
Однією з найвпливовіших концепцій Гарві була так звана просторова фіксація. Він припустив, що капіталізм періодично реструктурує просторові зміни, з метою пом’якшити економічні кризи. Ця теорія відіграла важливу роль у розумінні моделей муніципального розвитку, джентрифікації та глобалізації капіталу.
Завдяки своїй дослідницькій роботі в галузі міської географії, у 21 столітті Гарві має величезну популярність не тільки в Нью-Йорку, а й далеко за його межами.