У сучасному світі нікого не здивуєш красивим, надійним та практичним скляним посудом, проте у 1915 році такий винахід був справжньою сенсацією. І створила її одна нью-йоркська компанія, а посуд цей отримав назву Pyrex. За лічені роки бренд став №1 для американських господинь й вийшов на міжнародний ринок. Його форми, взори та колекції стали приводом для дискусій й перевернули уявлення про дизайн кухонних виробів. А зараз колекціонери з усього світу полюють на знане начиння, яке має прописку Corning Incorporated, пише сайт new-york.name. Тож пора й нам повернутись у доленосні часи для Pyrex та кухонної галузі.
Невипадкова випадковість
Історія відомого бренду скляного посуду та кухонного начиння Pyrex розпочалась у невеликому містечку Корнінг, що в штаті Нью-Йорк. Саме сюди у 1868 році переїхала компанія Corning Glass Work, яку зараз ми знаємо як Corning Incorporated. Відтоді фірма надзвичайно вподобала свою локацію й керівництво за жодних умов не змінювало її. Компанія поступово розвивалась у скляній промисловості й промацувала власну нішу. А це здебільшого були замовлення від представників технічної галузі. Так, наприклад, команді надійшов запит від залізничних компаній, які мали проблему з крихкістю сигнальних ліхтарів й інших деталей. Саме тому у 1908 році працівник Corning Glass Work та очільник дослідницького відділу компанії Юджин Салліван представив надійний варіант скла. А мова йде про боросилікатне скло, ідею якого він підгледів у німецького дослідника Отто Шотта. Тож матеріал для промислового використання отримав назву Nonex.
Він добре зарекомендував себе на ринку, але це створило іншу дилему для фірми. Corning Glass Work прагнула поширити свою розробку й на інші сфери, проте поки не знала, де боросилікатне скло ще знадобиться. А вирішилось це питання у 1913 році. Саме тоді Юджин Салліван запросив на роботу до лабораторії Corning Glass Work іншого дослідника – Джессі Літтлтона. Компанія створила потужну наукову базу для своєї роботи. На території фірми діяв дослідницький центр й сюди з’їжджалось багато науковців. Хоч над новим підходом до матеріалу працювало чимало спеціалістів, проте долю Pyrex вирішив випадок. Професор Літтлтон відкрив нове застосування боросилікатного скла у зовсім несподіваній сфері. Його дружина – Бессі скаржилась на непридатність форми для запікання й чоловік подарував їй новий посуд. А ним виявилась обрізана банка Nonex. Вона не лише витримала високу температуру, але й здивувала господиню своєю практичністю. Тож геніальна ідея була за крок до втілення.
Дослідники Corning Glass Work плідно працювали над новим задумом й вже у 1915 році представили лінійку кухонного посуду під торговою маркою Pyrex. Тоді ж компанія запатентувала розробку. Ну а суспільство довго сперечалось щодо цікавої назви винаходу. Хтось пов’язував це з тим, що історія Pyrex почалась з форми для пирога(pie), інші помітили схожість між закінченням Nonex i Pyrex, а ще є версія, що розробники сховали у назві термін “вогнетривке скло”(fire glass). Так чи інакше, Corning Glass Work започаткувала нову еру у світі кухонного посуду й не тільки.
Розвиток бренду
Щойно з’явившись на ринку, посуд Pyrex відразу ж викликав інтерес у покупців. Компанія виставила кухонне начиння у торгових центрах, а рекламна кампанія довершила цю справу. Саме тому вже до 1919 року продажі перевищили 4,5 мільйона одиниць посуду. Проте для Corning Glass Work цього було недостатньо, адже вона прагнула бачити Pyrex повсюди. Так, посуд фірми справді викликав резонанс, але його могли дозволити собі лише заможні сім’ї. Виробництво тоді потребувало людської праці й ціна була високою. За тим самим принципом стали неактуальними й інші важливі характеристики кухонних виробів – стійкість до холоду, нагрівання й перепаду температур. Хоч Pyrex й пропонував різні способи використання, проте лише невелика частина людей мала потрібну техніку. Тож стало очевидним те, що щось треба змінювати.
А змінилось тоді декілька факторів: закінчення Першої світової війни принесло нові віяння у суспільство, більшість процесів на фабриці були автоматизовані та й команда переглянула свою стратегію. Це все дозволило знизити ціну, відповідати на запити людей та створювати трендовий посуд, який би хотіли до себе на кухню усі. Не обійшовся стрімкий розвиток бренду без кваліфікованих спеціалістів, однією з яких стала Люсі Молтбі. А вона приєдналась до компанії у 1929 році. Corning Glass Work хоч і могла похвалитись своєю лабораторією, проте напрям Pyrex залишався загадкою для команди. Тож у кризовий період свій досвід та знання запропонувала Люсі, яка мала ступінь магістра в галузі проєктування та використання кухонного обладнання.
А все почалось з листа, який Молтбі надіслала компанії. У ньому жінка висловила свої зауваги щодо посуду. Її запросили на зустріч, під час якої запропонували місце у Corning Glass Work. Ким саме вона буде, ніхто не знав, проте усі знали, що її знання необхідні для вдосконалення Pyrex. Тож Люсі створила тестову кухню, яка зовсім скоро стала надзвичайно популярною. Найнявши декілька працівників та отримавши приміщення, розпочались експерименти. Команда тестувала різні форми, рецепти та дизайни. Відповідність розміру посуду до габаритів духовки, зручність у користуванні, сумісність рецептів та посуду для них – це все та багато інших моментів й були завданням кухні. Компанія отримувала безліч листів від господинь з усієї країни та відвідувала своїх покупців. А відкрита комунікація та новий підхід до роботи й допоміг Pyrex стати народним брендом.
Вже у 1940-х компанія почала працювати над новинкою, яка отримала назву Opal Pyrex. В основі цього посуду було непрозоре натрієво-кальцієве скло, що мало виконувати дещо інші функції ніж боросилікатне скло. Якщо господині хотіли щось запікати – то обирали Pyrex, а для сервірування підходив Opal Pyrex. Він не був стійким до високих температур, проте витримував механічні пошкодження. І це стало ідеальним варіантом для їдалень, кафе та інших закладів. Ще одним новаторством, яке придумала команда, була лінійка Pyrex Flameware. А її особливість полягала в тому, що у посуді можна було готувати їжу на відкритому вогні та він не боявся різкої зміни температури. Окрім технічних можливостей, посуд Pyrex тішив американців й своїм різноманіттям. У 1958 році було засновано дизайнерський відділ, який очолив Джон Ворд. Компанія презентувала все більше колекцій посуду, які вражали оздобленням. Кожне десятиліття характеризувалось новими візерунками, кольорами та стилем. І найголовніше те, що покупці прагнули мати всі ці вироби в себе вдома.
Франшиза
Бренд Pyrex, як і історія використання боросилікатного скла у кухонній сфері, – це заслуга Corning Glass Work. Саме з цією компанією пов’язаний успіх посуду, його розвиток, популярність та найкращі роки існування. Проте актуальність такого матеріалу й бренду не оминула й інших підприємців, які прагнули розширити вплив Pyrex. Тож фірма з радістю співпрацювала з іншими. У США Corning Glass Work відзначилась роботою зі скляною компанією Macbeth-Evans. У 1936 році відбулось злиття й Macbeth-Evans стала підрозділом нью-йоркської фірми. Обидва підприємства мали досвід у виготовленні скляного посуду, тож зовсім скоро змогли представити не одну колекцію Pyrex. Тоді ж Corning Glass Work придбала завод компанії у місті Шарлерой, де почала виготовляти частину продукції.
Європейським успіхом для Pyrex став завод у Сандерленді. Власник бізнесу зацікавився популярним в Америці посудом й отримав ліцензію на його виробництво. Тож у 1922 році Pyrex почав свою європейську історію. Спершу компанія копіювала візерунки, які представляла Corning Glass Work, проте згодом створювала власні дизайни. З розвитком Pyrex у США зростали можливості британської компанії. Нові колекції, форми та матеріали відповідали усім вимогам покупців й забезпечили світову славу посуду. У 2007 році завод у Сандерленді було закрито, а виробництво Pyrex перейшло до французької компанії Arc International. Ну а з 2014 року європейський підрозділ діє під назвою International Cookware.
У 1989 році Corning Glass Work змінює назву на Corning Incorporated, а у 1998 році відокремлює відділ виробництва споживчих товарів. Тож Pyrex почав вироблятись World Kitchen, яка з 2018 року відома як Corelle Brands. Далі відбулось об’єднання з Instant Pot й у 2023 році було оголошено про банкрутство компанії. А вже у 2024 фірму було передано конкуренту Pyrex – організації Anchor Hocking й та закрила фабрику у Шарлерой у 2025 році.
Що з Corning?
Corning Glass Work розпочала свою діяльність у 1851 році у місті Сомервіль, штат Массачусетс. А вже у 1868 році компанія переїхала до Корнінга, штат Нью-Йорк, де залишається досі. Розробка Pyrex стала першим настільки популярним кейсом компанії, проте не єдиним. У 1908 році команда зуміла заснувати лабораторію, яка приваблювала до себе найкращих вчених з усієї країни. А коли з’явився відомий бренд посуду, то Corning Glass Work вкотре зуміла довести свою значущість. Це була цілковита авантюра, адже команда зналась на технічній частині, проте не на кухонній справі. Проте з часом, людьми та зусиллями Pyrex став візитівкою нью-йоркської компанії. І хоч у 1998 році вже перейменована Corning Incorporated відмовилась від цього напрямку й припинила відповідати за бренд, проте це не скасувало всіх років слави. Чимало колекціонерів досі шукають посуд, виготовлений на фабриці в Корнінгу, а різні колекції Pyrex все ще вважаються скарбом.
Особливість Corning Incorporated полягає в тому, що вона не зупинилась на одному великому проєкті. Команда прагнула зосередитись на дослідницькій роботі й залишила популярний бренд лише як частину своєї історії. Однак цікаво те, що лабораторний посуд під маркою Pyrex компанія досі випускає, чим надзвичайно пишається. Та за роки роботи Corning Incorporated відома не лише цим. Ще однією гучною співпрацею стала робота з Apple. Так, у 2007 році було представлене Gorilla Glass – скло, яке команда виготовила спеціально для iPhone. А пізніше й інші популярні марки гаджетів перейшли на цю технологію Corning Incorporated. До того ж компанія має за своїми плечима безліч цікавих кейсів: автомобільне скло та вікна для космічних кораблів, розробка скла для лампочок Едісона, модні сонцезахисні окуляри і т.д. Ну а зараз фірма продовжує генерувати цікаві ідеї та творити речі, які, можливо, назавжди увійдуть в історію.
