Якщо ще кілька століть тому Нью-Йорк славився своїми устрицями, то зараз відомими стають екоініціативи містян, які прагнуть відновити популяцію цих морських жителів. Може похвалитися успіхами у цій справі організація Billion Oyster Project. А її мета чітка та зрозуміла – відновити 1 мільярд устриць до 2030 року, що і вказано в назві проєкту. Проте на цьому команда не зупинилась, адже вона дбає про майбутнє гавані та ньюйоркців. Саме тому її діяльність включає освітні програми, наукові дослідження, співпрацю з іншими закладами, створення спільноти однодумців і т.д. Тож час дізнатись все про Billion Oyster Project на сайті new-york.name.
Устриці й Нью-Йорк
Нью-Йорк відомий у всьому світі своїми хмарочосами, закладами культури, невгамовним стилем життя та безліччю можливостей. Зараз це складно уявити, проте у XVII столітті місто могло похвалитися однією з найбагатших екосистем у світі. Ба більше, у мегаполісі тоді була половина світової популяції устриць. А зараз цей вид доводиться оберігати та робити все для його відновлення. Ось до такого контрасту довели роки забруднення та споживацького ставлення до природи. Проте почнемо цю історію спочатку.
XVII століття було справжнім раєм для жителів гавані Нью-Йорка. Безліч видів морських мешканців лише збільшували свою кількість, а головували там малі та непримітні, проте надзвичайно корисні устриці. Вони були корисними як для налагодження життя у водоймі, так і для процвітання мегаполіса. Ньюйоркці не могли уявити жодного дня без знаного делікатесу, а інші міста з нетерпінням чекали на доставку смачних устриць. Привернула слава портового міста й багатьох мандрівників, які дивувались устричному багатству Нью-Йорка. І вони прагнули не лише скуштувати страву, але й заробити на ній. Хоч економіка процвітала, проте запаси закінчувались. Тож вже у 1715 році був прийнятий закон, який забороняв вилов устриць. Однак жителі міста не могли відмовитись від звичного заняття, тому вже у 1807 припис був скасований.
А далі ситуація з устрицями та їхнім середовищем існування лише погіршувалась. У 1849 році Нью-Йорк отримав каналізацію і брудна вода опинилась у гавані. Тож можливості для виживання устриць й інших морських мешканців вичерпувались. На покращення ситуації пішло багато років, а про повернення колишніх часів навіть не йдеться. Відповідні закони та відповідальність кожного ньюйоркця дозволила зробити гавань придатною для життя. А наступний крок – це відновлення цього життя, адже разом з устрицями відродиться популяція інших видів, вода очиститься, а Нью-Йорк буде захищений від штормів. І за цю справу взялась Billion Oyster Project – організація, про яку ми поговоримо далі.
Історія Billion Oyster Project
Організація Billion Oyster Project була заснована у 2014 році, проте думки про неї виникли набагато раніше. А почалось все з Мюррея Фішера та Піта Маліновського. Обидва чоловіки мали багато спільного, що їх і об’єднало. Так, Мюррей виріс на фермі, де займався рибалкою та проводив увесь вільний час на природі. Згодом він зміг продовжити своє захоплення, навчаючись на біолога. Проте чоловік завжди прагнув не лише досліджувати теоретичні аспекти існування видів, але й допомагати своєю працею. Тож він набрався досвіду в одній з організацій Нью-Йорка, яка займалась питанням очищення води. Надихнувшись цим проєктом, Фішер зрозумів, що може втілити щось подібне. Він використав свій досвід, щоб покращити життя ньюйоркців. Саме тому й вирішив створити навчальну програму, яка б дозволяла учням взаємодіяти з природним середовищем навколо себе та покращувати його. Так у 2008 році на острові Governors з’явилась New York Harbour School, де Мюррей Фішер познайомився з іншим героєм цієї історії – Пітом Маліновським.
Піт Маліновський, як і Мюррей Фішер, виріс на фермі. Його батьки займались розведенням устриць й все дитинство Піта пройшло біля водойм. Там він працював, допомагав батькам та вивчав різноманіття природи. Юного дослідника ніщо так не цікавило, як фермерство. Саме тому він засиджувався з устрицями, навчаючись за ними доглядати. Ну а вже в дорослому віці хобі переросло у професію, яку він освоїв у Нью-Йорку. У мегаполісі він влаштувався на роботу у New York Harbour School. Погляди обох чоловіків зійшлись й вони почали думати над проєктом, який би вплинув на багатьох. Оскільки і Мюррей, і Піт були захоплені екологічним підходом до життя ще з дитинства, то вони вирішили передати частину цього досвіду й іншим. А, як вважали дослідники, дітям з великих міст були необхідні ці знання. Вони зійшлись на тому, щоб відновити популяцію устриць у місті й залучити до цієї справи учнів школи.
Від ідеї до повноцінної реалізації проєкту пройшло чимало часу, проте у 2014 році світ побачив Billion Oyster Project. Тоді ж організація поставила перед собою амбітну ціль – відновити 1 мільярд устриць і залучити до цього процесу 1 мільйон людей. Команда встановила для цього завдання часові рамки й почала розвиватись в різних напрямках. Освітня діяльність, промоція ідеї, пошук партнерів для установи та, звичайно ж, щоденна кропітка робота у гавані були частиною масштабного плану. А він потребував чимало ресурсів та зацікавлених людей. Тож зараз Billion Oyster Project може похвалитися багатьма досягненнями, кваліфікованим колективом та налагодженою системою роботи.
Діяльність організації
Найважливішою частиною діяльності Billion Oyster Project є, звичайно ж, повернення устриць до гавані Нью-Йорка. Для цього команда залучає чимало людей та закладів. Перший етап цього плану полягає у накопиченні достатньої кількості мушель, а їх ніколи не буває забагато. Організація співпрацює з понад 70 ресторанами у Нью-Йорку, які передають викинуті мушлі устриць на острів Governors. Там матеріал має чимало часу залишатись на вулиці для очищення. Далі шкаралупи забирає New York Harbour School, де відбувається надзвичайно кропітка робота. Так, студенти та їх керівники поміщають мушлі у спеціальні металеві конструкції, які називаються габіонами. В них запускають безліч личинок устриць, які мають прикріпитись до мушель. А відбувається це все у максимально природному середовищі, адже резервуари наповнюють водою з гавані. Ну а коли личинки перетворюються на устриць, тоді команда відправляє їх у відкриту водойму.
Хоч проєкт здається грандіозним, проте починався він у підвалі школи. Саме там Піт Маліновський проводив перші експерименти зі своїми учнями. А зараз Billion Oyster Project охоплює 5 районів Нью-Йорка й може похвалитись 17 ділянками, де вдалось повернути устриць. Проте задум організації й досі долає чимало труднощів. Щоб відновити необхідну популяцію устриць, потрібно виростити ще багато личинок. Окрім того, команді важко прослідкувати, скільки саме устриць є результатом успішної роботи організації. Однак щороку Billion Oyster Project фіксує все кращі показники.
Проєкт з відновлення устричних рифів завжди мав ще одну мету – освітню. Так, керівництво Billion Oyster Project постійно наголошувало, що освіта є в важливою частиною роботи. New York Harbour School пропонує навчання, яке готує учнів до кар’єри в морській галузі. А це саме те, що хотіли втілити засновники організації. Вони все життя перебували у єднанні з природою і прагнули передати цей досвід всім охочим. Ба більше, проєкт є корисним не лише зараз, але й будує довгострокові плани. І це завдання переходить до молоді, якій небайдужа доля Нью-Йорка. Саме тому школа пропонує програму океанічної інженерії, аквакультури, професійного дайвінгу, морської політики та адвокації і т.д. Ну а ще організація співпрацює з іншими навчальними закладами у місті, щоб заохотити юних ньюйоркців долучитись до збереження гавані.
Living Breakwaters
Важливим проєктом, до якого приєдналась команда Billion Oyster Project, став Living Breakwaters. Світ вперше дізнався про цю ідею у 2010 році, коли SCAPE Landscape Architecture представила її на виставці у Нью-Йорку. Хоч задум був оригінальним, проте до реалізації справа так і не дійшла. Два роки потому місто відчуло на собі вплив урагану “Сенді” й владні структури почали замислюватись про безпеку території. Завдяки цим пошукам у 2014 році проєкт став як ніколи актуальним, адже він переміг у конкурсі Rebuild By Design й отримав грант у розмірі 60 мільйонів доларів. А суть цього проєкту полягала в тому, щоб збудувати вздовж південного узбережжя Staten Island стіну, яка б пом’якшувала вплив хвиль. Будівництво розпочалось у 2021 році й завершилось у 2024. Конструкція виготовлена з екологічного інженерного бетону й утворює ціле рифове містечко – ідеальне місце для існування устриць й інших морських жителів.
Якщо будівництво та технічну частину Living Breakwaters взяла на себе команда SCAPE, то за підселення устриць відповідає організація Billion Oyster Project. Устриці справді відіграють дуже важливу роль у житті Нью-Йорка. А знищення їх популяції стало критичним питанням для безпеки та добробуту міста й гавані. Саме тому новий проєкт не міг оминути важливих мешканців водойми. Хоч бетонна конструкція є сама по собі міцною, проте вона також слугує домівкою для устриць. А чим більше устриць – тим менше шкоди завдають хвилі. Саме тому з цим питанням організатори звернулись до Billion Oyster Project, яка надала свою команду з реставрації. До того ж Living Breakwaters – це багатозадачний проєкт, який серед інших функцій має на меті залучити молодь до екологічної ініціативи. Ну а це ще одне завдання, з яким чудово справляється Billion Oyster Project.
